Усвідомлення моральної відповідальності за розвиток громадських культурних центрів, які несуть просвіту народу поза державних бар’єрів, спонукає нас приєднати свій голос на захист Міжнародного Центру Реріхів (далі МЦР) і створеного ним громадського Центру-Музею ім. М.К.Реріха, подальша доля яких викликає величезну тривогу міжнародної громадськості.

   Завдяки багаторічній плідній праці МЦР в багатьох країнах і Україні, зокрема, було створено чимало центрів культурно-наукової думки. Це сприяє розвитку міжнародної співпраці та культурно-наукової творчості, результати якої стають загальним досягненням народів для подальшої наукової роботи та благополуччя країн.

   Відкриті листи в захист громадського музею ім. М.К.Реріха, опубліковані в багатьох засобах масової інформації Росії та зарубіжжя, численні статті про тривожну ситуацію із садибою Лопухіних, яку незаконно хочуть відібрати в громадської організації, яка підняла садибу з руїн, викликали широке громадське обговорення і на Вінниччині (Україна).

   Ми не можемо залишатися байдужими, коли грубо порушуються юридичні та моральні норми, які гарантували дотримання обов’язків держави перед останнім представником великої сім’ї Реріхів – Святославом Миколайовичем Реріхом.

   Спадщина сім’ї Реріхів, яка була безоплатно передана у 1990 році в Росію Святославом Реріхом за умови створення громадського музею, в багато разів перевищувала вартість напівзруйнованої будівлі на Волхонці, в якій у той час ледь-ледь можна було впізнати старовинну садибу Лопухіних, пам’ятник архітектури XVII – XIX ст. Саме в такому стані вона і була надана для розміщення там майбутнього громадського музею.

   Міжнародна культурно-просвітительська громадська організація – МЦР, вклала у реставрацію садиби Лопухіних, здійснену строго у відповідності із основними реставраційними принципами та правилами, сотні мільйонів народних коштів, не взявши при цьому жодної копійки з державного бюджету. З багатьох країн люди надсилали кошти для того, щоб сьогодні садиба Лопухіних стала однією із народних перлин Росії. Сотні добровольців, у тому числі і з України, безоплатно працювали, відтворюючи старовинну садибу. І ця колективна праця була гідно оцінена. Указом Президента Російської Федерації віце-президент Міжнародного Центру Реріхів, генеральний директор Музею імені М.К. Реріха Л.В. Шапошнікова була нагороджена орденом Дружби, а також Національною Премією «Культурна спадщина» за відтворення старовинної садиби, збереження культурної спадщини, розвиток музеєзнавства.

   Громадська організація, заснована відомим художником, молодшим сином сім’ї Реріхів – Святославом Реріхом, здійснила свій громадський подвиг в ім’я відродження Культури, розвитку істинної демократії та дружби між народами. Сьогодні туристична програма «Вінок російських садиб», в яку за рішенням Уряду Москви було включено садибу Лопухіних, широко відома і на Україні.

   Тому дії Федерального агентства по управлінню федеральним майном, яке звернулось в Арбітражний суд м. Москви з позовом до МЦР про виселення його із садиби Лопухіних, це акт політики руйнування прекрасних результатів міжнародної співпраці. Цього неможливо допустити.

   Міжнародний Центр Реріхів об’єднав у творчій праці людей з різних країн. Саме об’єднав. І вже тільки за це держава повинна не тільки цінувати, але й оберігати його від усяких нападок, оскільки культурно-наукова робота завжди потребувала сприятливих умов для розвитку. А громадський центр культури світового значення, Міжнародний Центр Реріхів та громадський Музей ім. М.К.Реріха, впродовж довгого часу було поставлено в жорсткі умови виживання.

   Ми підтримуємо звернення діячів науки, культури, громадськості Росії, України та інших країн і звертаємось до Вас із проханням безоплатно передати садибу Лопухіних Міжнародному Центру Реріхів, захистивши його від будь-яких майнових зазіхань з боку.

   Підтримка державою міжнародної громадської культурної ініціативи в сучасній стратегії розвитку Росії буде яскравим свідченням утвердження соціальної справедливості та мудрого керівництва, що піднімає імідж країни.

З надією та побажаннями подальшої співпраці між нашими країнами:

Г. В. Берладин – директор Вінницької обласної наукової медичної бібліотеки

В. О. Теклюк – голова правління Вінницької обласної організації товариства «Знання», заслужений працівник культури України

М. І. Несміянов – голова Вінницького культурно-просвітительського товариства «Культурно-просвітительський центр «Поклик»

В. М. Гуліватий – ректор Академії Гуманної Педагогіки (м. Вінниця)

В. Є. Сорочинська – доцент кафедри психології Вінницького державного педагогічного університету

Н. Г. Щепілова – ректор Подільського народного університету Культури (смт Літин, Вінницька обл.)

В. Г. Лисенко – голова Вінницької обласної організації «Союз журналістів України»

І. Р. Лозовський – президент Вінницької обласної асоціації спортивних журналістів

Н. І. Морозова – президент асоціації бібліотек Вінниччини

С. В. Липкань – віце-президент Вінницької торгово-промислової палати

І. В. Безбах – директор Вінницького художнього музею, заслужений діяч мистецтв України

О. С. Яцюк – голова Ради громадської організації «Подільський центр соціальних технологій»

О. Є. Панчук – директор клініки «Вінінтермед ЛТД»

Л. С. Іщук – директор Літинської районної бібліотеки

О. В. Пасічник – Заслужений журналіст України, головний редактор Вінницької обласної державної телерадіокомпанії, старший викладач кафедри журналістики Вінницького педагогічного університету ім. М. Коцюбинського

Л. А. Мацко – доцент кафедри культурології, педагогіки, психології та соціології Вінницького національного технічного університету, кандидат філософських наук

З. С. Пенькова – викладач культурології кафедри загальногуманітарних дисциплін Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету

С. О. Гусєв – доцент, декан факультету музичного мистецтва Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського

Ю. В. Легун – доктор історичних наук, завідуючий кафедрою етнології Вінницького державного педагогічного університету

Ф. В. Панчук – заслужений діяч мистецтв Украіни, директор Вінницького літературно-меморіального музею М.М.Коцюбинського

К. В. Завальнюк – кандидат історичних наук, провідний спеціаліст Державного архіву Вінницької області

С. Д. Гальчак – кандидат історичних наук, директор Державного архіву Вінницької області, керівник Вінницької філії центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам'янець-Подільському національному університеті

Підписи продовжують надходити